Як тернополян втягнули у «набережноквартальну» аферу

By , in Новости on .

Не особливо цікавлячись, що і в кого варто купувати, вони нерідко потрапляють у різні будівельні афери. Згадаймо хоча б сумну історію із “Будівельником” Щепановського, “казку” про спорудження котеджного містечка у Підгородньому, інші ошуканства.

Як свідчить практика, покупці переважно спокушаються на порівняно невисокі ціни, які чомусь не викликають у них підозр. Часто вірять також солодким обіцянкам отримати якнайшвидше готове житло і підписують без оглядки усі папери, не вникаючи в їхню суть. А потім чухають голови – ні житла тобі, ні грошей. Більше того, навіть винних, буває, нема де шукати…

Цього разу тернополян втягнула у нетрі обіцянок та оманливих пропозицій хмельницька фірма “Набережний квартал”. Навчені гірким досвідом попередніх афер, люди мали б уже дмухати на холодне і по сто разів перевіряти, у кого вони будуть розкошелюватися на кровно зароблені. Аж ні. Довіра до невідомої на тернопільському будівельному ринку фірми взяла гору над здоровим глуздом.

У 2014 році навпроти розважального комплексу “Братислава”, що на вулиці Степана Будного, 30, почалося будівництво супердешевого житла – по 4900 гривень за квадратний метр. Потенційних покупців ціна привабила, адже в той час місцеві будівельники пропонували за “квадрат” від шести з половиною тисяч.  Люди понесли гроші в “офіс” фірми, який розташовувався у… будівельному вагончику. Приємний персонал, розхвалюючи на всі боки принади свого роботодавця, підсував бажаючим придбати таке дешеве житло угоди, а ті, заколисані прийнятними цінами й “сервісом”, підписували їх. А чому б ні? Квартири — недорогі, автостоянка — поруч. Словом, усі вигоди на місці, як таке житло упустити? Однак уже невдовзі від такої жар-птиці залишилася тільки курка-гриль.

З’ясувалося, що земля, на якій наймані гуцули поспіхом клали цеглу, зовсім іншого призначення. І міська влада її під забудову не надавала. До автостоянки хмельницькі забудовники мали такий же стосунок, як миша до стодоли. Дана стоянка призначена тільки для фур і аж ніяк не для приватного транспорту потенційних власників гуртожитських квадратів. Так-так, саме гуртожитських, адже третина помешкань, як свідчить пояснююча записка для будівельників, є “приміщеннями для тимчасового проживання громадян”. Крім того, площу балконів та лоджій включили у загальну площу “житла”. Тобто тернополяни платили не за нормальну квартиру, а викладали чималі гроші ще й за засклену будку за вікном. А ще будинок на С.Будного, 30 зводять з порушенням усіх можливих і неможливих будівельних норм. Нема другого евакуаційного виходу на випадок пожежі, умов для тихого відпочинку, бо за вікнами тільки й чути шум автотранспорту з боку об’їзної дороги, а з протилежного боку — гул від хлібозаводу №2. На тій площі, де нині “коробка”, мали б звести споруду на 120 квартир. Натомість на 0,4613 ара “вліпили” об’єкт на 352 квартири, а з 10 поверхів зробили… 11! Це просто будівельний нонсенс!

Що найдивніше – попри відсутність усіх необхідних дозволів, дві секції з чотирьох прийняла в експлуатацію Державна архітектурно-будівельна інспекція! І це в той час, коли інформаційний простір Тернополя стояв на вухах, а тернопільські будівельники та архітектори фахово обґрунтовували всі порушення.

Незважаючи на це все, притягнути до відповідальності хмельницьку фірму навряд чи вдасться. Тернополяни підписували угоди про вступ до… житлового кооперативу із зовсім іншою назвою. Замовляла роботи справді хмельницька фірма, а виконував генпідрядник, зареєстрований у якомусь селі під Києвом. У випадку судової тяганини “тягатися” і справді не буде з ким – пайовики на забудовника не зазіхнуть, бо угоди із ним не укладали. Зможуть посудитися хіба що самі із… собою як кооперативом.

Тернопільські будівельні компанії вкотре взялися за голови. Після Щепановського пайовики, навчені гірким досвідом, послабили інтерес до нерухомості. Афера “Будівельника” боляче вдарила по іміджу забудовників. Мовляв, “усі вони однакові”. Нині будівельний ринок обласного центру вкотре готується відчути на собі аферу заїжджих. Очільники місцевих компаній вирішили об’єднатися, щоби вплинути на неподобство, яке коїться на Будного, 30. Вісім директорів будівельних організацій підписалися під колективним зверненням до нардепа Ігоря Побера, який заручився підтримкою інших народних депутатів із Тернопільщини, і разом вони подали депутатські запити до відповідних правоохоронних та контролюючих органів.

Хто з яким результатом прийде до цього “будівельного фінішу” — аферисти чи правоохоронці?

Іван Поберезний

Рекомендуемые статьи